Поголити

Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОГОЛИТИ, голю, голити, перех. Док. до голити 1. По обіді роту повели в лазню, де цирульник старанно постриг і поголив їх (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 28).

Поголити лоб (чуприну і т. ін.), іст. — забрати в солдати. Брати на панщину ходили, Поки лоби їм поголили! (Тарас Шевченко, II, 1963, 253).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 718.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

поголити -голю́, -го́лиш, перех. Док. до голити 1).

голити голю́, го́лиш, недок. 1) перех. Зрізувати під корінь волосся бритвою; брити. 2) неперех., перен., розм. Влучно, гостро відповідати кому-небудь на щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

побрити -и́ю, -и́єш, док., перех. 1) Те саме, що поголити. 2) перен., розм. Влучно, гостро виганити кого-небудь.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Існує спеціальний інструмент – помазок для гоління. Помазок для гоління (пензлик, щітка) - чоловічий аксесуар, що застосовується для збивання та нанесення піни в процесі гоління. Допомагає пом'якшити та підняти волосся, сприяє відлущуванню мертвих клітин з поверхні шкіри та її зволоженню. Складається з ручки і пензлика. Ручка виготовляється як з простих матеріалів - дерева і пластмаси, так і рідкісних - слонова кістка, кришталь або навіть золото.