Побідніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:28, 28 березня 2026; Kirybalko.fshn25 (обговорення • внесок)
Побідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.
Сучасні словники
Побідні́ти — процес масового або групового збідніння, втрати достатку чи майна певною спільнотою або великою кількістю людей протягом певного часу. Слово має давньослов'янське коріння, похідне від основи *běda (біда, нестатки). У 2026 році слово «побідніти» зберігає свою актуальність у публіцистичному та літературному стилях.
Джерела та література
Етимологічний словник української мови (ЕСУМ). Словник української мови (СУМ-11 та СУМ-20).
