Бідота

Бідота, -ти, ж. 1) = Біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = Біднота 2. Сим. 235.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний словник

1. Велика бідність, убогість; убозтво, злидні. — Явдохо! Біжи хоч до баби Пирожихи, попрохай її, хай зглянеться на мою бідоту, на моє горенько лихе (Панас Мирний, I, 1954, 52); Кругом нас неправда, горе і бідота, аж серце стискає від гіркої муки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 423).

2. збірн. Бідні люди; біднота. О гаспидське щастя! Чого ти трешся тільки коло грошей, чого ти обминаєш бідоту?.. (Панас Мирний, IV, 1955, 135); От і полюбила ся бідота одно одного (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 189).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 178.

Ілюстрації