Підборіддя
Підборіддя, -дя, с. 1) Подбородокъ. Мнж. 157. Мир. ХРВ. 114. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя. Левиц. І. 236. 2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи. Вас. 160.
Зміст
Сучасні словники
ПІДБОРІ́ДДЯ, я, сер. 1. Виступ нижньої частини обличчя, утворюваний щелепою. Кирпатий, круглий, як картопля, ніс, коротке лице, чорні брови й блискучі, круглі, як терен, очі, гостре маленьке підборіддя, — все в йому виявляло чоловіка швидкого, проворного (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); Глянувши на нього, Іван Залізняк зразу згадав Любов Максимівну, у неї таке ж батьківське, роздвоєне підборіддя (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 18). 2. Те саме, що підгорля 2. Голова росла йому просто з грудей, а замість шиї було троє підборідь, м'яких і ніжних (Іван Микитенко, II, 1957, 248).
Іноземний словник
Підборіддя -(з англ.chin) - bottom of a face - нижня частина обличчя.
Ілюстраціїї
Медіа
Цікаві факти
Видате вперед підборіддя – енергія, сила волі, самостійність, шляхетність, але і упертість, жорстокість. Зрізане підборіддя – м'яка, нерішуча натура. М'ясисте – розум, чуттєвість, егоїзм. Довге і гостре – проникливий розум, сарказм. Роздвоєне – мінливість, влюбчівость.
