Пиптик

Пи́птик, -ка, м. 1) Ум. отъ пипоть. 2) = Пипка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПИ́ПТИК — Те саме, що пипка.

ПИ́ПКА, и, жін., діал. Сосок (на грудній залозі). Дихає виноград холодками і висять жовті великі цитрини, наче жіночі з пипками груди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 294).

//  перен. Про видовжену, довгасту або схожу на ґулю, ґульку частину, деталь чого-небудь. Перед ним зненацька виник невеличкий … чоловічок — у голубому, без окрас, запорозькому жупані, з важкою золотою сергою в пипці лівого вуха (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 36); Глечик.. має носик або нісок — виступ, зроблений для того, щоб пити воду. Його ще називають пипкою (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 121); В клас носив [Антось] таку цупечку [люльку], що з кулака тільки пипка виходить, аби в губу взяти (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 175).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

ПИ́ПТИК, а, м.

1. Ум. отъ пипоть.

ПИ́ПОТЬ, птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. Ум. пи́птик.

2. = пипка.

ПИ́ПКА, и, ж.

1. Сосокъ на груди. Конст. у. Вх. Пч. І. 15.

2. Сосокъ въ молочномъ рожкѣ.

3. Носокъ въ молочникѣ, чайникѣ.

Лексикон львівський

ПИ́ПТИК = пипка, дипка.

ДИ́ПКА, розм. — соска для немовлят; дурачок.

Словарь редких и забытых слов

ПИ́ПКА, рос. — Старинное название курительной трубки. Лица стольников уже достаточно подрумянились, пеньковые «пипки» дымились в усах, камзолы были нараспашку. (Всеволод Крестовский «Деды»).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ПИ́ПКА, рос. — половой член, трубка, мужской половой орган, мужской орган, пипетка, сморчок, достоинство, труба, мужское достоинство, мужской член, люлька.

Ілюстрації