Гіллячка

Гіллячка - іменник, жіночого роду, неістота

Сучасні словники

ГІЛЛЯЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гілляка. На самий верх на гіллячці Стала.. в серце коле! Подивилась на всі боки Та й лізе додолу (Шевч., І, 1951, 6); Огонь, весело потріскуючи, скакав по сухих соснових гіллячках (Коз., Зол. грамота, 1939, 77); * Образно. Вітряне дитинство зникло за горами, Ми ж були гіллячками, стали яворами! (Мал., І, 1956, 230).\ Іменник жіночого роду, утворений за допомогою суфікса -к- від збірного іменника "гілля". У літературі часто використовується для створення інтимної, ліричної атмосфери.

Фольклорне значення: У народних піснях "суха гіллячка" часто символізує самотність або втрачене кохання. Маленький відросток, що відходить від стовбура або більшої гілки дерева чи куща.

Ілюстрації

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F%D1%87%D0%BA%D0%B0