Аберація

Аберація, ї, ж. 1. Відхилення від норми, викривлення (в біології, психології). 2. (Оптика) Спотворення зображення, що створюється оптичною системою. 3. (Астрономія) Видиме зміщення небесних світил, зумовлене рухом Землі та скінченною швидкістю поширення світла.

Сучасні словники

Аберація (лат. *aberratio* — відхилення, від *aberrare* — заблукати, ухилятися) — іменник, жіночий рід, неістота, однина.

Тлумачення за галузями:

• В оптиці: похибка оптичної системи (лінзи або дзеркала), що призводить до спотворення зображення (нечіткі контури, викривлення кольорів). Основні види: сферична та хроматична аберація.
• В астрономії: видиме зміщення небесного світила, зумовлене скінченною швидкістю поширення світла та рухом спостерігача (Землі) по орбіті.
• У біології та генетиці: зміни в структурі хромосом (хромосомна аберація) або відхилення ознак організму від біологічної норми.
• У переносному значенні: відхилення від істини, помилка в мисленні, нездатність об’єктивно сприймати дійсність (напр., «аберація свідомості»).

Синоніми українською: - відхилення - викривлення - спотворення - похибка - вада - дефект - зміщення

Антоніми: - норма - фокус - точність

Приклади вживання: > «Хроматична аберація на фотографії створює неприємні кольорові ореоли навколо контрастних об'єктів.» > «Аберація світла, відкрита Джеймсом Бредлі, стала вагомим доказом руху Землі навколо Сонця.»

Іншими мовами

Англійська: aberration

Німецька: Aberration

Французька: aberration

Ілюстрації

Див. також

[1]

Джерела та література

https://sum.in.ua/s/aberacija