Убаришувати, шую, єш
Лексикографічний статус:
Наразі у нормативних словниках української мови не зафіксоване. Належить до розмовно-сленгової лексики сучасного неформального мовлення.
Семантика: «Убаришувати» — розмовне дієслово, що означає отримання вигоди, прибутку або результату шляхом активної домовленості, переконання або неформального “вибивання” користі з ситуації.
Залежно від контексту може реалізовувати значення:
- заробити або отримати вигоду;
- домовитися про матеріальну чи іншу користь;
- досягти результату у вигідний для себе спосіб;
- “підзаробити” неформально або ситуативно.
Зміст
Походження та словотвір
Слово утворене в межах сучасного розмовного словотвору від іменника «бари́ш» (прибуток, вигода) з використанням:
- префікса **у-** (результативність дії);
- основи **бариш** (прибуток, вигода);
- дієслівного суфікса **-увати / -ювати**.
Таким чином, лексема буквально пов’язана з ідеєю “отримати бариш”.
Стилістична характеристика
Слово належить до:
- розмовної лексики;
- молодіжного сленгу;
- експресивно-зниженої стилістичної групи.
Не використовується у:
- офіційно-діловому мовленні;
- наукових текстах;
- нормативній літературній мові.
Соціолінгвістичний аспект
Лексема «убаришувати» відображає:
- активну економізацію розмовної мови;
- тенденцію до метафоризації економічних понять у побутовій комунікації;
- вплив міського молодіжного середовища на формування експресивної лексики;
- прагматичну орієнтацію мовлення на результат і вигоду.
Вживання
Слово функціонує переважно в:
- неформальному усному мовленні;
- молодіжному середовищі;
- інтернет-комунікації.
Приклади використання
- «Він зумів убаришувати трохи грошей на цьому проєкті.»
- «Якось убаришували вигідну знижку на квитки.»
- «Не хвилюйся, я щось убаришую в цій ситуації.»
Мовознавчий коментар
Лексема є прикладом:
- вторинної деривації від іменника економічної семантики;
- експресивного словотворення у сучасному сленгу;
- семантичного розширення слова «бариш» у сферу неформальної комунікації.
Такі одиниці демонструють, як економічна лексика переходить у розмовну мову та набуває широкого метафоричного значення.
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Crystal, D. (2003). Language and the Internet. Cambridge University Press.
- Eckert, P. (2012). Three Waves of Variation Study. Annual Review of Anthropology.
- Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). Українська мова: енциклопедія. Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/