Шпурнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:06, 29 березня 2026; Ovyurchenko.fshn25 (обговорення • внесок)
Шпурнути, -рну, -неш, гл. Однокр. отъ шпурляти. Бросить, швырнуть. З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних. Котл. Ен. II. 12. Шпурнув палку. Грин. І. 220.
Зміст
Сучасні словники
шпурну́ти розм. помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін
ШПУРНУТИ, ну, неш, док., перех., що, ким, чим і без додатка. Однокр. до шпурляти.
Ілюстрації
|
|
|
|
