Цурпалка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:09, 28 березня 2026; Syhryskova.fshn25 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Цурпалка, -ки, ж. = Цурпалок.

Сучасні словники

:  Словник синонімів Вусика

цурпалка див. палиця

: Словник синонімів Караванського

цурпалок (дерева) уламок, обрубок; (льоду) шматок; (втята рука) кукса; ЦУРКА, цурупалок, зб. цурпалля, цурупалля.

:Словник української мови у 20 томах

ЦУРПА́ЛОК, лка, ч. 1. Відрубана, відрізана або відламана частина чого-небудь.; уламок, обрубок. Він тихо пройшов до чийогось тину, виламав цурпалок і пішов знову до гамазеїв (Б. Грінченко); О.

:Великий тлумачний словник сучасної мови

цурпалок, -лка, ч. 1》 Відрубаний, відбитий або відламаний шматок деревини, лозини і т. ін.; уламок, обрубок. || Те саме, що шматок 1). || Обламані стебла трав'янистих рослин. 2》 Залишок покаліченої або ампутованої руки чи ноги. || Обрубок (хвоста). || розм. Куций хвостик.

: Фразеологічний словник української мови

на цурпа́лки (на цуру́па́лки). На дрібні шматки. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає (М. Стельмах); Привітався не привітався Петро, одразу ж за сокиру. Цюкне — ясен на цурпалки розлітається (М.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Джерело: https://slovnyk.me/search?term=%D1%86%D1%83%D1%80%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BA

Зовнішні посилання