Охаб

Охаб, -ба, м. 1) = Охаба 2. Желех. 2) = Охаба 3. Вх. Лем. 445. ОХА́БИТИ «залишити; зіпсувати» префіксальне утворення від *ха́бити; пор. р. [поха́бить] «псувати», п. chabeta «шкапа», [chaby] «кістки, що виступають з-під шкіри», стсл. хабити «псувати, гноїти», які зводяться, очевидно, до псл. xabiti; дальші зв’язки неясні; др. охабитися «покинути, залишити; перестати, припинити; відстати, утриматися», п. [ochab] «болото», ч. ochabovat «слабнути», ст. ochabiti (ochabnouti) «знесилитися, утратити здатність», слц. ochabovat’ «слабнути, занепадати»;

https://www.goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B1

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології}}