Шапівка

Шапівка, -ки, ж. Шляпка у гриба. Вх. Лем. 484. "Шапівка" — це застарілий або діалектний термін, що означає капелюшок гриба. Слово походить з лемківського діалекту. Значення: Шапка, або капелюшок гриба. Походження: Вживається у лемківському діалекті. Походження слова Слово походить від загальнослов'янського кореня шап-а (через зменшувальний суфікс -(ів)ка), що означає верхню частину чогось або покриття для голови. Споріднені слова є в багатьох слов'янських мовах.

У мікології (наука про гриби)

Це найбільш поширене і нормативне значення слова.

   "Шапівка" — це верхня, розширена частина плодового тіла більшості шапинкових грибів, що несе на собі спороносний шар (гіменофор).
   Будова: Зазвичай має ніжку, на якій тримається. Форма, розмір, колір та структура поверхні шапівки є ключовими ознаками для визначення виду гриба.
   Функція: Головна функція шапівки — захист спороносного шару та забезпечення розповсюдження спор для розмноження гриба.
   Приклади форм: Шапівки бувають різноманітних форм: напівсферичні, конічні, плоскі, увігнуті, лійкоподібні, з горбком посередині тощо.
   Приклади грибів: Білий гриб, підосичник, сироїжка, мухомор, печериця — всі вони мають виражену шапівку.