Рахкавка

Рахкавка, -ки, ж. = Раканя. Вх. Уг. 264.

=Сучасні словники

«Рахкавка» – це діалектне слово, яке означає скрекотуху або квакшу (деревну жабу). Це іменник жіночого роду, що походить від дієслова «рахкати», яке означає «скрекотати» або «квакати». Скрекотуха: Назва, яка походить від звуків, які видають певні птахи або комахи, що нагадують скреготіння. Квакша: Безхвоста земноводна тварина, яка часто живе на деревах і видає звуки, схожі на квакання або рахкання

🌿 Зовнішність

• Тіло завдовжки 6–9 см.
• Колір — від оливково-зеленого до коричневого, часто з темними плямами.
• Шкіра волога, слизька, але не холодна (як часто думають).
• Очі великі, з горизонтальними зіницями — вони дають добрий огляд майже на 360°.

Чому “рахкавка”?

Назва походить від звуку, який вона видає — “рах-рах-рах” або “ква-ква”. У різних регіонах України жаб називають по-різному:

• рахкавка — на Західній Україні,
• квакуха, квакша — на Поліссі,
• жабка, жабицька — у центральних областях.

🥚 Цікаві факти

• Рахкавки відкладають ікру у воду — по кілька тисяч яєць одночасно.
• З яєць вилуплюються пуголовки, які поступово перетворюються на жабок.
• Взимку жаби засинають у мулі на дні водойм або під опалим листям.
• Жаби — корисні тварини, бо знищують безліч комах (комарів, мух тощо).

💚 У народі

У фольклорі рахкавка — символ дощу, вологи й оновлення природи. Є навіть приказки:

• “Як жаби рахкають — дощу чекати.”
• “Без рахкавки весна не співає.”