Торкотання

Торкота́ння, -ня, с. = Торохтіння.

Сучасні словники

Торкотáння — іменник середнього роду, походить від дієслова торкотати, і є синонімом слова торохтіння.

Значення: Торкотання — це неперервний, гучний, часто дрібний шум, стукіт або гуркіт, зазвичай пов’язаний з механізмами, колесами, посудом чи іншим предметом, що видає ритмічний або деренчливий звук.

Синоніми: торохтіння гримотіння бряжчання гупання тремтіння зі звуком (у переносному значенні) Приклади: У візку за стіною чулося торкотання старих коліс. Після опівночі тишу порушило торкотання металевого відра по каменю. Торкотання мотору заспокоювало його більше, ніж тиша.

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання