Болючий

Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник-довідник з українського літературного слововживання

1. Пов’язаний з фізичним відчуттям болю: болюча рана, болючий зуб, болючий удар.

2. перен. Який викликає важкі почуття, смуток; викликаний цими почуттями; важкий: болюча правда, болюче питання, болюча справа, болюча думка.

Тлумачний словник української мови

БОЛЮЧИЙ, а, е. 1. Який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю. Він сам.. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб (Коцюб., II, 1955, 129).

2. перен. Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий. Тільки тепер капітан почув.. якісь безмірно болючі уколи (Фр., VI, 1951, 449); В своїм оповіданні вона багато наплутала.. Але тут була часточка болючої правди (Коцюб., І, 1955, 456); Чому її погляд.. тепер блищить вогким промінням щирих аж болючих радощів? (Л. Укр., III, 1952, 745); Її охопила раптом болюча журба (Шиян, Гроза.., 1956, 233); Перед очі виринув болючий спогад (Вільде, Б'є восьма, 1945, 116).

Ілюстрації