Мамій

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:25, 13 квітня 2025; Sokolomiiets.fj24 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Мамій, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. К. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш? Черк. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.

МАМІ́Й, я, чол., ірон. Розпещений, виніжений син. — Так постій, Карпику, я піду матері спитаю. — От мамій! Нащо її питати (Панас Мирний, I, 1954, 245); Дем'янко.. тулився до материних грудей, не кажучи й слова. «От мамій, — сказав батько, — тебе ніяка війна не переробила, мамій та й годі!» (Юрій Яновський, Мир, 1956, 163).

Вікіпедія — вільна енциклопедія

Мамій (мамин синок) - це зневажливий термін для чоловіка, який, як вважають, відчуває нездорову залежність від своєї мами у віці, в якому від нього очікують самостійності (наприклад, жити самостійно, бути економічно незалежним). Використання цієї фрази вперше засвідчено в 1901 році. Термін "мамин синок" має конотацію жіночності та слабкості.

Ілюстрації

Мамій 13 04 2025 1711.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник Бориса Грінченка

Словник української мови: в 11 томах.

Вікіпедія — вільна енциклопедія

Зовнішні посилання