Мамій
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:16, 13 квітня 2025; Sokolomiiets.fj24 (обговорення • внесок)
Мамій, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. К. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш? Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.
МАМІ́Й, я, чол., ірон. Розпещений, виніжений син. — Так постій, Карпику, я піду матері спитаю. — От мамій! Нащо її питати (Панас Мирний, I, 1954, 245); Дем'янко.. тулився до материних грудей, не кажучи й слова. «От мамій, — сказав батько, — тебе ніяка війна не переробила, мамій та й годі!» (Юрій Яновський, Мир, 1956, 163).
Ілюстрації
| |