Пекельник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:39, 28 листопада 2016; Askovalova.im16 (обговорення • внесок)
Пеке́льник, -ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X. 155) Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть... Рудч. Ск. І. 95.
