Топчитися

• Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загублі: топчився, топчився — не найде.

1. І топчиться мати коло воріт, не зводячи очей із шляху, що в поле тікає…( Т.Шевченко)
2. Довго топчиться Петро біля дверей, ніби йде, та не йде — щось серце йому не пускає.( І.Франко)
3. Чого ти топчишся, мов тінь без тіла? Говори вже прямо, чи правду чув?( Л. Українка)
4. Він стояв, топчачись на вогкій землі, а в грудях йому ворушилась тяжка думка.( М.Коцюбинський)
5. Топчишся на станції, мовчиш, дивишся, як проходять потяги, і думаєш, куди далі.(С.Жадан)

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{{{підрозділ}}}]]