Пащикуха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:28, 6 жовтня 2019; Ookuchynska.if19 (обговорення • внесок)
Пащикуха, -хи, ж. Болтунья; крикуха. Котл. Ен. VI. 11.
Академічний тлумачний словник
ПАЩЕКУ́ХА, и, жін., розм. Пащекувата жінка, дівчина. — Мовчать! Прескверна пащекухо! — Юнона злобна порощить (Іван Котляревський, I, 1952, 245); Хто там перешіптувався? Галя? Настя? Чи, може, Катя? У-у, пащекухи! Нема їм чого робити... (Семен Журахович, Даша, 1961, 6).
Словник синонімів української мови
Балакуха — (та, хто полюбляє багато поговорити), говоруха, базіка(ло), лепетуха, пащекуха, белькотуха, сорока; ц[с]окотуха, ляск(от)уха, торохтійка, тарахкотілка, талалайка, скрекотуха, щебетуха (та, хто говорить безперестанку і швидко).
Орфографічний словник української мови
Пащекуха — іменник жіночого роду, істота розм.