Челядинець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:17, 27 березня 2025; Srkyshuk.fpsrso24 (обговорення • внесок)
Челядинець, -нця, м. = Челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив. ЗОЮР. І. 48.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Че́лядь, челя́дник, челяди́нець — «у збірному значенні населення феодальної вотчини у давньоруській державі, що перебувало в різних формах залежності від феодала (холопи, закупи, смерди та ін.)». В «історичному значенні — це дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга.
Ілюстрації
| |
|
|
|