Цеховик

Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки поважні цеховики, люде статечні.

Сучасні словники

ЦЕХОВИК, а, ч., розм. 1. Майстер ремісничого цеху. З-за Кожум'яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (Коч., І, 1956, 445). Цехови́к — термін радянської фразеології на позначення підпільного підприємця в СРСР в період до кінця 1980-х років. За законами і принципами радянського суспільства це економічна самодіяльність, у тому числі і виробництво на державних та кооперативних підприємствах в промислових умовах товарів народного споживання з метою продажу.

2. Робітник з цеху (у 2 знач.).

Ілюстрації

Медіа

1. цеховик [Електронний ресурс]. – 24. – Режим доступу до ресурсу: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A6%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA. 2. цеховик 1 [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA.

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{{{підрозділ}}}]]