Аря!

Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»! Мир. ХРВ. 9. "Аря́" — це діалектне українське міждоміття, яке використовувалося (а в деяких місцевостях і досі використовується) як вигук для відганяння свійських тварин, зокрема овець або свиней. Його основна мета — голосом впливати на тварин, щоб вони змінили напрямок руху чи відійшли.

Особливості: Форма: Зазвичай вимовляється з протяжністю та наголосом на останньому складі: "аря́!". Інтонація залежить від емоційного стану того, хто вигукує (заспокійливий, роздратований тощо).

Використання: Це вигук побутового характеру, притаманний аграрному середовищу. Використовувався переважно селянами, які працювали з тваринами в господарстві.

Локальність: Подібні міждоміття поширені в різних регіонах України та сусідніх країн, часто мають локальні варіанти залежно від говірки (наприклад, "цоб-цоб" для корів чи "тпрр" для коней).

Культурний контекст: Такі вигуки є частиною народної культури та фольклору, і їх вживання могло фіксуватися в літературі або етнографічних записах, як це видно з прикладу, який ви навели.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]]