Беручкий

Беручкий, -а, -е, розм.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Беручкий

1. Дуже працьовитий, старанний.

• Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 50);

// до чого. Охочий, запопадливий.

• І всім у Катерини була хороша невістка: до роботи беручка, до старших привітна (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71).

2. Який береться, липне, чіпляється до чого-небудь, за щось; липкий, чіпкий.

• Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 91).

3. Який добре бере, схоплює.

• Шия рожева і товста, важкі бичачі плечі, беручкі довгі руки (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 20);

образно

• Його [П. К. Саксаганського] пам'ять була беручка до деталей (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 225).

Етимологія

БРА́ТИ

• р. брать, бр. браць, др. бьрати, брати, п. вл. brać, ч. bráti, слц. brať, нл. braś, полаб. berě «бере», болг. бера́, м. бе́ре, схв. брȁти, слн. bráti, стсл. бьрати;
• псл. bьrati, berǫ, похідне від іє. bher- «носити, приносити»;
• споріднене з дінд. bhárati, bíbharti, bibhárti «несе, приносить, веде, відбирає», ав. baraiti «несе», курд. bərən «віднести», гр. φέρω «несу», вірм. berem «тс.», алб. bie «веду, приношу», лат. fero «несу», гот. baíra «тс.», baíran «носити; родити, утворити, виробити», ірл. biru «несу», tobiru «приношу, даю»;
• сюди ж, можливо, лит. berti «сипати», лтс. bert «тс.» (Mühl.– Endz. І 291, 292), ос. baryn «зважувати» (Абаев ИЭСОЯ І 194, 238), дінд. bhṛtíḥ «несення, утримання, винагородження», лат. fors «випадок», ірл. brith «народження», гот. baúrþei «ноша, тягар», нвн. Bürde «тс.», Geburt «народження» (Zubatý LF 28, 31; Bern. І 51; Trautmann 31; Uhlenbeck 196; Būga RR II 314; Mikkola Ursl. Gr. I 43);
• первісне значення «нести» зберігається в укр. бере́мок «оберемок», р. бере́мя, бр. бере́мо, п. brzemię «тягар», ч. břímě, слц. bremeno, вл. brěmjo, нл. brěmje, болг. бре́ме, схв. брȅме, стсл. брѣма «тс.», пор. дінд. bhártman- «несення, зберігання», переносні розвинулись спочатку в префіксальних формах типу bъrati, первісно «знести»;

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

1. берки́й «липкий, клейкий; проворний (до роботи)»

2. беру́

3. беручки́й «тс.»

4. бра́льник «робітник, який збирає льон, коноплі»

5. бра́ля «бральниця»

6. бра́нець «полонений; [рекрут; людина, яку найняли вибрати коноплі]»

7. бра́нка «полонянка; (набір рекрутів; сваха, шо веде молодих у дім молодого Я; назва, пов’язана з ткацьким верстатом Доп. УжДУ І]»«рогач» (мн.)

8. бра́тися «починати» (за)

9. бра́тка «взятка» (при грі в карти)

10. брачка «тс.; вимога на продукти, купівля; [соснова лопата Ва; тупа лопатка, якою підбирають сміття, глину тощо ЛЧерк; грабарка Л]»

Ілюстрації