Палюх

Палюх, -ха, м. 1) Палецъ. Ном. № 9266. 2) Большой палецъ. Вх. Пч. І. 14. 3) Столбъ. См. Струнка. Шух. І. 192, 194. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.

Сучасні словники

ПА́ЛЮХ, а, ч., діал. Палець (звичайно великий). — Треба наперсток собі купити. Тільки на який палець його накладається? Коли я вколовся у палюх, то очевидно на нього наперсток потрібний (Мак., Вибр., 1954, 180); Рекомендується, щоб.. вказівний палець диригента торкався палюха (великого пальця), а інші три пальці, не торкаючись один одного, були злегка зігнуті (Осн.. диригув., 1960, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.

Ілюстрації