Рогачик, -ка, м. 1) Ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
РОГАЧИК, а, ч. 1. Зменш. до рогач. Пристрій, що має форму розвилки, признач. для тримання чого-небудь. 2. тільки мн. Спосіб вишивання.