Гончаренко Ірина Михайлівна

Завдання практики:

1. Моніторинг впровадження цифрових технологій у закладі освіти/освітній установі. Інтерв’ю з керівником
2. Розробка е-ресурсу «Електронний навчальний курс для підвищення цифрової компетентності співробітників закладу»
3. Тренінг для вчителів з використання цифрових технологій в освіті
4. Методичні рекомендації проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи,модернізації ІТ інфраструктури.

БАЗА ПРАКТИКИ

Гімназія №315 з поглибленим вивченням іноземних мов. м.Київ.

1.Моніторинг впровадження цифрових технологій у закладі освіти/освітній установі. Інтерв’ю з керівником

Покликання на Google-форму інтерв’ю: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfZzIaTdsLIbMQ_De_lG8tzeaPLUTsrldxNqVIZhmsAuQidLA/viewform?usp=sf_link

Покликання на анкетування "ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників" Google-форму: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfs2wyb0c45070_npnuIUhx3zWmPwZH5rAmkMx2t4H_2LQXOw/viewform?usp=sf_link

Посилання на результати анкетування: https://docs.google.com/forms/d/1UweDcPia0q7XfnMQl2672MFY86epRU6q9tP7hoiRjfE/edit#responses

Аналіз результатів анкетування: Більшість респондентів оцінили свій рівень цифрової компетентності як "високий" або "середній". Це свідчить про те, що значна частина працівників володіє достатніми знаннями для використання цифрових технологій, проте є потреба у підвищенні компетенцій для тих, хто має середній рівень. Значна частина респондентів використовує цифрові технології постійно, що підкреслює їх важливість у професійній діяльності. Ті, хто використовує їх рідко або іноді, можливо, потребують додаткової мотивації або навчання для ефективного впровадження технологій у роботу. Працівники використовують інтерактивні платформи здебільшого кілька разів на тиждень або навіть щодня, що свідчить про загальне прийняття таких інструментів для організації навчального процесу, проте є невеликий відсоток тих, хто використовує їх рідко. Респонденти мають переважно базовий або високий рівень володіння офісними програмами, що означає певну різноманітність у підготовці персоналу. Працівники з базовим рівнем можуть виграти від додаткового навчання, зокрема щодо використання Excel та PowerPoint. Більшість працівників добре володіють цифровими інструментами для створення навчальних матеріалів, що є позитивним показником. Є невелика частина, яка частково володіє цими навичками і може потребувати додаткових навчальних заходів. Лише частина респондентів впевнено володіє знаннями з цифрової безпеки, тоді як інші потребують додаткової інформації. Це вказує на потребу проведення навчальних заходів щодо захисту даних і безпечного використання цифрових технологій. Більшість респондентів зазначають, що вони час від часу проходять навчання або курси. Це свідчить про зацікавленість працівників у підвищенні кваліфікації, однак є певна частина, яка рідко бере участь у таких програмах, що може впливати на загальний рівень цифрової компетентності. Більшість працівників легко освоює нові інструменти або може освоїти їх із певними труднощами, що є позитивним показником. Тим не менше, є працівники, які потребують підтримки або менторської допомоги. Більшість респондентів вважають, що цифрові навички важливі для якісної роботи або корисні, але не обов'язкові. Це підкреслює розуміння працівниками значення цифрових компетенцій у сучасній освіті. Практичні тренінги та семінари, а також онлайн-курси є найбільш бажаними ресурсами для розвитку цифрових компетенцій, що підкреслює потребу в більшій кількості навчальних заходів і матеріалів для вдосконалення навичок. Респонденти вважають, що потребують покращення у створенні мультимедійного навчального контенту, використанні інтерактивних платформ та захисті даних. Це вказує на конкретні напрямки, над якими слід працювати в майбутніх тренінгах. На основі отриманих даних можна зробити висновок про достатньо високий загальний рівень цифрової компетентності, однак існує потреба у покращенні окремих аспектів, зокрема в питаннях безпеки, створення мультимедійного контенту та використання інтерактивних платформ. Рекомендується впровадити додаткові практичні тренінги та онлайн-курси, спрямовані на розвиток цих компетенцій, що допоможе підвищити ефективність роботи всіх науково-педагогічних працівників. Текст аналізу ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення) 1. Апаратне забезпечення Апаратне забезпечення закладу складається з комп'ютерів, ноутбуків, проекторів, інтерактивних дошок, принтерів і серверного обладнання, які забезпечують функціонування внутрішньої мережі та безперервний доступ до необхідних цифрових ресурсів. Комп'ютери мають базові технічні параметри, необхідні для роботи з основними офісними та навчальними програмами, але потребують оновлення для забезпечення підтримки сучасних вимог, таких як обробка мультимедійних матеріалів і робота з інтерактивними платформами. Важливо також відзначити недостатню кількість портативних пристроїв для використання в класах та аудиторіях. 2. Програмне забезпечення Заклад використовує ліцензоване програмне забезпечення, що включає офісні пакети (Microsoft Office, Google Workspace), антивірусні програми, навчальні програми та інструменти для роботи на інтерактивних платформах, таких як Google Classroom, Moodle та Microsoft Teams. Це програмне забезпечення дозволяє ефективно організувати навчальний процес, проте є потреба у розширенні навчальних ресурсів та впровадженні спеціалізованих програм для покращення цифрової грамотності викладачів і студентів. Окрім цього, спостерігається потреба у більш інтегрованих платформах для обміну інформацією між підрозділами закладу та системою зберігання й обробки даних. 3. Інформаційне забезпечення Інформаційне забезпечення закладу включає локальну мережу, Wi-Fi доступ, бази даних для навчальної та наукової діяльності, систему управління документами, а також інформаційні ресурси для підтримки навчального процесу (електронні бібліотеки, доступ до наукових статей та дослідницьких баз). Однак доступ до багатьох ресурсів обмежений або потребує вдосконалення у вигляді централізованої системи обміну інформацією. Наявна система інформаційного забезпечення також потребує посилення заходів безпеки для захисту особистих і навчальних даних. 4. Навчально-наукове забезпечення Навчально-наукове забезпечення включає цифрові ресурси для організації лекцій, семінарів та лабораторних робіт, зокрема, інтерактивні презентації, відеоінструкції та тренінги. Підтримується можливість дистанційного навчання, але викладачі потребують додаткового навчання з інтеграції нових технологій у навчальний процес. Це також включає підвищення рівня цифрової грамотності для ефективного використання сучасних інструментів, що сприятиме залученню студентів до активного навчання і дослідницької роботи. Висновки та рекомендації Для підвищення ефективності ІТ-інфраструктури закладу рекомендується: 1. Оновити апаратне забезпечення та забезпечити доступність мобільних пристроїв; 2. Розширити доступ до навчального і спеціалізованого програмного забезпечення; 3. Посилити інформаційну безпеку та централізувати інформаційні ресурси; 4. Підвищити кваліфікацію викладачів у сфері використання цифрових технологій. Ці кроки дозволять закладу підвищити загальний рівень цифрової компетентності, забезпечити ефективне використання технологій у навчальному процесі та створити сприятливе середовище для інновацій і наукових досліджень.

2.Розробка е-ресурсу «Електронний навчальний курс для підвищення цифрової компетентності співробітників закладу»' Покликання на електронни й курс: https://login.sendpulse.com/edu/courses/details/31465/lessons

3.Тренінг для вчителів з використання цифрових технологій в освіті Посилання на ММ-Презентацію розробленого тренінгу: https://www.canva.com/design/DAGU9OgKqHE/bBK9tVfkGNZ-2VFpbuyPOQ/view?utm_content=DAGU9OgKqHE&utm_campaign=designshare&utm_medium=link&utm_source=editor

4. Методичні рекомендації проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи,модернізації ІТ інфраструктури. Формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів закладу/установи

Сучасне інформаційне освітнє середовище є ключовим елементом ефективного навчального процесу в освітніх закладах. Для успішного проектування такого середовища та модернізації ІТ інфраструктури необхідно дотримуватися кількох важливих кроків. По-перше, важливо чітко визначити цілі та завдання проекту. Необхідно сформулювати основні цілі, такі як покращення навчального процесу, забезпечення доступу до ресурсів та сприяння комунікації між усіма учасниками навчального процесу. На цьому етапі також слід провести аналіз потреб закладу, залучивши до опитування учнів, вчителів та адміністрацію для виявлення їхніх побажань та потреб щодо інформаційного середовища.

Наступним кроком є вибір технологій, які можуть бути використані для створення інформаційного освітнього середовища. Варто обрати відповідні платформи для дистанційного навчання, інструменти для спільної роботи та ресурси для самоосвіти. При виборі програмного забезпечення важливо врахувати його відповідність навчальному процесу. Проектуючи інформаційне освітнє середовище, потрібно також створити навчальний контент, що відповідає обраним технологіям та потребам учнів. Включення різноманітних форматів контенту, таких як відео, інтерактивні вправи та тести, допоможе забезпечити активну участь учнів у навчальному процесі. Забезпечення доступу до інформаційних ресурсів є ще одним важливим аспектом, що передбачає врахування потреб усіх учасників навчального процесу. У контексті модернізації ІТ інфраструктури важливо провести аудит існуючих ресурсів, щоб оцінити їхній поточний стан. Після цього потрібно сформулювати вимоги до нових технологій та обладнання, які можуть поліпшити навчальний процес, а також визначити бюджет на модернізацію. Обираючи нове обладнання та програмне забезпечення, слід враховувати його інтеграцію з існуючими системами. Одним із ключових етапів модернізації є навчання персоналу, тому організація тренінгів та семінарів для педагогів та адміністрації є необхідною для підвищення їхніх цифрових компетенцій. Також важливо забезпечити технічну підтримку для користувачів. Не менш важливим є етап моніторингу та оцінки ефективності нового інформаційного освітнього середовища. Установлення критеріїв для оцінки та регулярний збір зворотного зв'язку від учасників навчального процесу дозволять коригувати підходи та покращувати якість освіти. Отже, проектування інформаційного освітнього середовища та модернізація ІТ інфраструктури є складними, але надзвичайно важливими процесами, які вимагають комплексного підходу та уваги до потреб усіх учасників освітнього процесу. Дотримуючись зазначених рекомендацій, можна створити ефективне освітнє середовище, що сприятиме якісному навчанню та розвитку цифрових компетенцій.

Цифрова компетентність є невід'ємною складовою сучасної освітньої діяльності, оскільки вона дозволяє ефективно використовувати цифрові технології для забезпечення якісного навчання та виховання. У зв'язку з цим важливо формувати цифрову компетентність серед співробітників, вчителів і вихователів закладу. Нижче наведені рекомендації, які можуть слугувати основою для цього процесу.

1. Оцінка потреб у навчанні. На першому етапі необхідно провести аналіз потреб співробітників закладу в області цифрових технологій. Це може включати опитування, інтерв'ю та обговорення, щоб зрозуміти, які саме навички є актуальними і які проблеми вони зустрічають у своїй роботі.

2. Розробка програми навчання. Виходячи з результатів оцінки потреб, слід розробити програму навчання, яка включає базові та просунуті навички. Програма може містити такі теми, як: Використання текстових редакторів та електронних таблиць. Створення та редагування мультимедійного контенту. Застосування інтерактивних платформ для дистанційного навчання.Курсивний текст Основи роботи з даними та інформаційною безпекою.

3. Використання різноманітних форматів навчання. Для підвищення ефективності навчального процесу рекомендується використовувати різноманітні методи навчання: очні тренінги, онлайн-курси, вебінари, семінари та практичні заняття. Інтерактивні формати, такі як групові проекти та обговорення, сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу.

4. Залучення експертів і практиків. Для покращення якості навчання варто залучати зовнішніх експертів і практиків у галузі цифрових технологій. Вони можуть поділитися актуальними знаннями та досвідом, а також надати поради щодо використання новітніх технологій у освітньому процесі.

5. Створення безпечного інформаційного середовища. Слід забезпечити співробітникам доступ до необхідних ресурсів та інструментів у безпечному середовищі. Для цього варто розробити політику інформаційної безпеки, яка включає правила використання цифрових технологій, управління даними та захисту особистої інформації.

6. Моніторинг і оцінка результатів навчання. Важливо встановити критерії для оцінки рівня цифрової компетентності співробітників після проходження навчання. Це можуть бути тестування, практичні завдання або самооцінка. Регулярний моніторинг дозволить виявляти слабкі місця в навчальному процесі та вносити необхідні корективи.

7. Стимулювання постійного навчання. Формування цифрової компетентності має бути безперервним процесом. Рекомендується заохочувати співробітників до самостійного навчання через онлайн-курси, вебінари, професійні спільноти та ресурси для самоосвіти.

8. Обмін досвідом та практиками. Створення середовища для обміну досвідом між співробітниками може сприяти розвитку цифрових компетенцій. Влаштування регулярних зустрічей, на яких учасники діляться своїми здобутками та труднощами, може допомогти в розвитку нових ідей та підходів. Загалом, формування цифрової компетентності співробітників, вчителів і вихователів є важливим кроком до покращення якості освіти. Виконання зазначених рекомендацій допоможе закладам створити ефективне навчальне середовище, яке відповідає сучасним вимогам та викликам.