Зубченко Вероніка Володимирівна
База практики
Завдання 1
Анкета За результатами проведеного опитування, де всі респонденти дали позитивні відповіді, можна зробити такі висновки:
1. Загальний рівень цифрових компетентностей високий: Більшість опитаних демонструють високий рівень володіння базовими цифровими навичками, зокрема в роботі з офісними програмами, освітніми платформами та інструментами для створення мультимедійного контенту. Це свідчить про добру підготовленість до використання цифрових технологій у професійній діяльності.
2. Активне використання цифрових технологій: Вчителі та вихователі активно застосовують цифрові технології в освітньому процесі, зокрема інтерактивні дошки, мультимедійні матеріали та онлайн-платформи. Більшість респондентів зазначили, що використовують їх щоденно або декілька разів на тиждень, що свідчить про інтеграцію технологій у навчальні практики.
3. Висока зацікавленість у підвищенні кваліфікації: Усі респонденти виявили готовність навчатися новим цифровим технологіям. Більшість з них зацікавлена у таких темах, як створення інтерактивних уроків, робота з мультимедійними інструментами та безпека в Інтернеті.
4. Позитивна оцінка ефективності цифрових технологій: Усі учасники опитування оцінили цифрові технології як ефективний інструмент для покращення навчального процесу. Вони вказують на те, що цифрові інструменти підвищують рівень залучення учнів та полегшують організацію навчального процесу.
5. Мотивація до подальшого розвитку: Усі респонденти готові брати участь у додаткових тренінгах для підвищення рівня цифрової грамотності. Це свідчить про високу мотивацію до постійного професійного розвитку та вдосконалення цифрових компетенцій.
Рекомендації
1. Організувати додаткові тренінги з акцентом на інтерактивні методики навчання, використання мультимедійних матеріалів та інструментів для дистанційної освіти.
2. Продовжувати впровадження новітніх цифрових технологій та забезпечувати вчителів необхідними ресурсами й підтримкою.
3. Забезпечити безперервну підтримку в підвищенні цифрової грамотності, щоб відповідати сучасним освітнім вимогам та викликам.
Загалом результати опитування свідчать про високий рівень цифрових компетентностей та готовність до постійного вдосконалення навичок, що сприятиме покращенню якості освітнього процесу.
Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
Аналіз ІТ інфраструктури початкової школи охоплює чотири ключові аспекти: апаратне забезпечення, програмне забезпечення, інформаційне забезпечення та навчально-наукове забезпечення. Ці компоненти формують основу для впровадження цифрових технологій у навчальний процес і визначають рівень цифрової готовності навчального закладу.
1. Апаратне забезпечення
Апаратне забезпечення є базою для роботи інформаційно-освітнього середовища школи. Його аналіз включає наступні компоненти:
Комп'ютери та ноутбуки для вчителів і адміністрації: Школа забезпечує кожного вчителя сучасним комп'ютером або ноутбуком, який підтримує роботу з освітніми програмами та платформами.
Комп'ютери для учнів: Початкова школа має класи, обладнані комп'ютерами або планшетами для учнів.
Інтерактивні дошки: Інтерактивні дошки або проєктори є важливим інструментом для інтеграції цифрового контенту в уроки. Це допомагає зробити навчання більш динамічним і наочним.
Мережеве обладнання: Важливо забезпечити надійний доступ до Інтернету в школі через Wi-Fi-мережі. Це включає маршрутизатори, точки доступу та забезпечення стабільного підключення для всіх пристроїв.
Принтери та сканери: Наявність сучасних багатофункціональних пристроїв полегшує роботу з документами, друком навчальних матеріалів та створенням цифрових копій.
2. Програмне забезпечення
Програмне забезпечення дозволяє реалізувати освітні цілі через використання різних цифрових інструментів. Його ключові аспекти включають:
Операційні системи та офісні пакети: Всі комп'ютери оснащені ліцензійними версіями операційних систем (Windows, macOS або Linux), а також офісними пакетами (Microsoft Office, Google Workspace), які допомагають вчителям у підготовці навчальних матеріалів та організації роботи.
Освітні платформи та сервіси: Школа використовує спеціалізовані освітні платформи для управління навчальним процесом. Це можуть бути Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams або інші платформи для дистанційного навчання та організації класної роботи.
Програми для створення мультимедійного контенту: Для інтерактивних уроків необхідні програми для створення презентацій, відео, аудіо та інших мультимедійних матеріалів, наприклад, Canva, Powtoon, Prezi.
Програмне забезпечення для інтерактивних дошок: Для інтеграції інтерактивних дошок необхідно використовувати відповідне програмне забезпечення, яке дозволяє вчителям демонструвати матеріали, а учням – взаємодіяти з ними під час уроку.
Антивірусне та безпекове програмне забезпечення: Необхідно забезпечити надійний захист від шкідливого програмного забезпечення та кібератак через встановлення антивірусних програм та систем безпеки.
3. Інформаційне забезпечення
Інформаційне забезпечення школи охоплює системи управління навчальним процесом, бази даних та доступ до цифрових ресурсів:
Система управління навчальним процесом: Наявність єдиної системи для управління навчальним процесом (наприклад, електронний журнал та електронні щоденники) спрощує роботу вчителів і надає можливість швидкого доступу до навчальної інформації для учнів та батьків.
Бібліотека електронних ресурсів: Школа має доступ до цифрових бібліотек, онлайн-підручників та навчальних платформ, що містять освітні матеріали для учнів. Це включає використання ліцензованих навчальних програм і електронних підручників.
Система зв'язку: Електронна пошта, повідомлення в системі та інші засоби для швидкої комунікації між вчителями, адміністрацією, учнями та батьками є важливою складовою інформаційного забезпечення, але цього в школі немає.
4. Навчально-наукове забезпечення
Навчально-наукове забезпечення передбачає надання інструментів для підвищення цифрової грамотності вчителів та інтеграції цифрових технологій у навчальний процес:
Цифрова компетентність учителів: Важливо організувати постійне навчання та підвищення кваліфікації вчителів щодо використання цифрових технологій в освітньому процесі. Курси цифрової грамотності, тренінги з використання новітніх освітніх технологій і програм забезпечать розвиток цифрових навичок.
Методичні рекомендації: Вчителі мають доступ до методичних матеріалів, які допоможуть їм використовувати цифрові технології в класі. Це можуть бути інструкції, підручники або онлайн-курси з ефективного використання ІТ-інструментів у навчанні.
Інноваційні методики навчання: Інтеграція сучасних підходів до навчання (наприклад, змішане навчання, гейміфікація, дистанційне навчання) потребує впровадження цифрових інструментів для їхньої підтримки.
Підтримка наукових досліджень: Навчально-наукове забезпечення має включати платформи для підтримки дослідницької роботи учнів, проєктної діяльності та самостійної навчальної діяльності.
Висновки Для забезпечення ефективного функціонування цифрового середовища початкової школи необхідно постійно оновлювати та вдосконалювати ІТ-інфраструктуру. Це включає не тільки апаратні та програмні ресурси, але й системи управління навчальним процесом та підвищення цифрової компетентності вчителів.
Завдання 2
Завдання 3
Тренінг записаний на відео і розісланий колегам, бо не було можливості їх зібрати.
Завдання 4
1. Проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи
Інформаційне освітнє середовище (ІОС) – це сукупність цифрових інструментів, технологій, методик і ресурсів, які підтримують освітню діяльність. Для його ефективного проектування важливо врахувати такі ключові аспекти:
Аналіз потреб закладу: Провести оцінку існуючих умов: які цифрові інструменти вже використовуються, які освітні потреби виникають у педагогів та учнів. Визначити мету проектування ІОС: підвищення якості навчання, зручність управління процесами, оптимізація роботи викладачів тощо. Вибір цифрових платформ та інструментів: Навчальні платформи (Google Classroom, Microsoft Teams, Moodle) для управління процесом навчання. Ресурси для взаємодії та комунікації (Zoom, Google Meet) для дистанційного навчання і проведення вебінарів. Інтерактивні інструменти (Padlet, Mentimeter, Kahoot!) для залучення учнів та стимулювання активного навчання.
Інтеграція хмарних технологій: Використання хмарних сховищ (Google Drive, OneDrive) для збереження навчальних матеріалів, документів та спільної роботи.
Відповідність стандартам кібербезпеки: Важливо дотримуватись норм безпеки даних і конфіденційності учнів та співробітників. Налаштувати систему контролю доступу до інформаційних ресурсів.
Моніторинг та зворотний зв’язок: Створити систему моніторингу ефективності використання ІОС. Регулярно збирати відгуки учнів, викладачів та адміністрації для постійного вдосконалення середовища.
2. Модернізація ІТ інфраструктури
Для забезпечення ефективної роботи ІОС та освітнього процесу необхідна сучасна та стабільна ІТ інфраструктура. Ось ключові кроки для її модернізації:
Оцінка поточного стану інфраструктури: Провести аудит наявного обладнання: комп’ютерів, серверів, локальних мереж, програмного забезпечення. Визначити слабкі місця: застаріле обладнання, повільні мережі, відсутність оновлень систем безпеки.
Оновлення комп’ютерного обладнання: Придбати сучасні комп'ютери, ноутбуки або планшети для учнів і вчителів. Забезпечити всі класи доступом до Інтернету та мультимедійних пристроїв (інтерактивні дошки, проектори).
Створення сучасної мережевої інфраструктури: Забезпечити високошвидкісний доступ до Інтернету у всіх класах та адміністративних приміщеннях. Розробити надійну систему резервного копіювання даних для захисту від втрат інформації.
Модернізація програмного забезпечення: Впровадити використання ліцензійного ПЗ для навчальних дисциплін та управління процесом навчання. Інтегрувати навчальні платформи та хмарні сервіси для безпечного збереження і обміну даними.
Системи безпеки та захисту даних: Впровадити надійні антивірусні системи, фаєрволи та інструменти для контролю доступу до локальної мережі. Регулярно оновлювати системи безпеки для захисту даних учнів та співробітників.
3. Формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів Цифрова компетентність стає важливою складовою професійної діяльності педагогів. Для її розвитку необхідно організувати системну роботу з підвищення кваліфікації.
Проведення навчальних семінарів та тренінгів: Організувати регулярні тренінги для співробітників на тему використання ІКТ у навчальному процесі. Тренінги повинні охоплювати роботу з навчальними платформами, онлайн-ресурсами для взаємодії з учнями, інструментами для створення інтерактивних матеріалів.
Самоосвіта та доступ до ресурсів: Заохочувати вчителів до самоосвіти через платформи, такі як Coursera, EdX, Прометеус. Надати співробітникам доступ до освітніх матеріалів, курсів та професійних спільнот.
Формування культури цифрової грамотності: Розробити стратегію розвитку цифрових навичок для всього колективу закладу. Впроваджувати цифрові технології у повсякденну роботу викладачів, стимулюючи їх до постійного вдосконалення навичок.
Оцінка рівня цифрової компетентності: Провести початкове тестування для визначення рівня володіння цифровими навичками. Визначити потреби в навчанні і створити індивідуальні плани підвищення кваліфікації.
Залучення зовнішніх експертів: Організовувати майстер-класи та консультації із запрошеними фахівцями в галузі ІТ для навчання персоналу новітнім цифровим інструментам.
Висновки: Проектування інформаційного освітнього середовища, модернізація ІТ інфраструктури та формування цифрової компетентності педагогів є критично важливими елементами успішного розвитку сучасної освітньої установи. Впровадження цих рекомендацій сприятиме покращенню якості навчання, підвищенню ефективності роботи та забезпеченню інноваційного підходу до освітнього процесу.
