Міртук

Міртук, -ка, м. 1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205. 2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251. «відро місткістю близько одного літра для вимірювання молока; ківш для набирання борошна. Називається він так, оскільки основне його призначення - вимірювання кількості молока. Споконвіку мірою для сипких продуктів - зерна, муки, круп - була не їх маса, а об'єм. Обмін здійснювали за правилом: однаковий товар вимірювався посудом однакової місткості. Так з'явилися "мірки". У Карпатах це був посуд (бочка) на 32 л зерна. Меншими одиницями - були "півлітра" (16 л) і "чвертка" (8 л). запозичено з угорської мови (можливо, через посередництво румунської: рум. mertíc «мірка для вимірювання борошна, яке віддають за помел; порція вівса; доля, частка»); ур. mérték «міра, мірка, норма», можливо, в свою чергу, походить від укр. мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел»; п. [mirtuk] «міра у півтори кварти», слц. mertuk (заст.) «міра, мірка»; mirtuk «міра у півтори кварти» польська mertuk «міра, мірка» (заст.) словацька мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел» українська mérték «міра, мірка, норма»