Ушечко
У́шечко, -ка, с. Ум. отъ ухо. Рудч. Ск. І. 16.
У́ШЕЧКО Те саме, що ву́шечко. Приклад : Пішла киця по водицю та й упала у криницю.Пішов котик рятувать,за ушечки витягать. (примовка)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВУ́ХО (розм. У́ХО) Зовнішня хрящова частина органа слуху; вушна раковина.
Приклад: За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку. (І. Нечуй-Левицький)
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Словник фразеологізмів: 1. [аж] ву́ха в’я́нуть (свербля́ть) у кого, рідше кому і без додатка. Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. Приклад: Говорять увесь час [галичани-емігранти] по-російськи, але з таким “акцентом”, що.. “вуха в’януть” (Леся Українка) 2. [аж] до вух. 1. зі сл. усміха́тися. Щиро, від душі, широко розкриваючи рот. Приклад: За спиною в Шури стояв Сагайда, усміхаючись до вух своїми товстими губами (О. Гончар) 3.ведмі́дь (слон) на ву́хо наступи́в кому. Хто-небудь зовсім не має музичного слуху. Приклад: Терезці стало соромно: адже вона іноді глумилася з Бучка, з його арій, нагадуючи майстрові, що йому на вухо ведмідь наступив (М. Томчаній) 4.візьми́ ву́ха в ру́ки, фам. Слухай уважно. Приклад:[Герасим:] Співай мені про Хмельницького. А то співає якогось Лазаря. [Кобзар:] Ти візьми уха у руки та слухай ними. Не про Лазаря се, а про самого Господа Христа (Панас Мирний). 5. в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити. Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. Приклад: — Що ж, як ти далі і все позабуваєш?..— А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок); Дітвора весело лементувала, біжучи босоніж по нерозталому снігу, а звичні материнські погрози вона давно вже в одне ухо впустила, а в друге випустила (З газети). 6.ву́ха (ву́хо) насторо́жі. Хто-небудь вкрай уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Приклад: Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди насторожі (З журналу). 7. дохо́дити / дійти́ до вух (до ву́ха) чиїх (чийого), кого. Ставати відомим кому-небудь. Приклад:— Як скажу, що служба мені не до вподоби, то це часом може дійти до вуха начальника (І. Нечуй-Левицький).
Джерела та література
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%83%D1%88%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0 https://www.goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B2%D1%83%D1%85%D0%BE
