Осмеркнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:28, 30 жовтня 2024; Amkucherenko.fpmv24 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Осме́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Нп. 2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. О. 1862. VII. 37. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло. Пирят. у.



ОСМЕРКНУТИ, не, безос., розм. Наблизитись, настати (про сутінки); стемніти. Ще й не пізно було, тільки що осмеркло (Сл. Гр.); [Тихон:] Бувало, тільки осмеркне.., - й посунеш городами на чужий куток (Вас., III, 1960, 177); Дощ ішов, поки й не осмеркло (Тич., III, 1947, 47).


Сучасні словники

СТЕМНІТИ, iє, док . 1. Стати, зробитися темним, темнішим Прикл. — Я не знав, що це твоя печера, — відповів він. — Пробач, але, якщо ти дозволиш, я побуду тут, поки не стемніє.

Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло (Л. Укр., І, 1951, 164);

СУТЕНІТИ, іє, недок., безос. Наставати (про сутінки); смеркатися Прикл. Надворі сутеніло. Василину брала журба (Н.-Лев., II, 1956, 75); Присмерки наче виповзли з-за дерев. Швидко сутеніло (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 207); Сутеніло. Зоря повільно згасала далеко позаду, а зі сходу вже набігала синь літньої ночі (Тулуб, В степу.., 1964, 24).

Медіа

https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sutinki30102024.jpg https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Osmerknuti30102024.jpg

Див. також

https://youtu.be/cyf-zKJfiy0?si=_hJNbNQ5EFei4pef

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd https://uk.glosbe.com/uk/uk/

Зовнішні посилання