Осмеркнути

Осме́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Нп. 2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. О. 1862. VII. 37. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло. Пирят. у.

ОСМЕРКНУТИ, не, безос., розм. Наблизитись, настати (про сутінки); стемніти. Ще й не пізно було, тільки що осмеркло (Сл. Гр.); [Тихон:] Бувало, тільки осмеркне.., - й посунеш городами на чужий куток (Вас., III, 1960, 177); Дощ ішов, поки й не осмеркло (Тич., III, 1947, 47).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Медіа

https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sutinki30102024.jpg https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&wpDestFile=Smerknuti30102024.jpg&wpForReUpload=1