Ошуканець

Ошуканець, -нця, м. Обманщикъ.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОШУКА́НЕЦЬ, нця, чол., розм. Те саме, що обманщик. До своїх слуг і сусідів то раз був [Трацький] довірливий аж надміру, то знов підозрівав усіх, лаяв злодіями та ошуканцями (Іван Франко, III, 1950, 76); З пахабнуватим усміхом мрійника і ошуканця дивився [болільник] в очі усім капітанам і майорам міліції (Павло Загребельний, Донь.., 1964, 352); — Одіссею, ніхто, подивившись на тебе, не може За ошуканця вважати тебе чи дурисвіта (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тема, 1963, 201).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ошуканець, -нця, м. Обманщикъ.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОШУКА́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що обма́нщик. До своїх слуг і сусідів то раз був [Трацький] довірливий аж надміру, то знов підозрівав усіх, лаяв злодіями та ошуканцями (Фр., III, 1950, 76); З нахабнуватим усміхом мрійника і ошуканця дивився [болільник] в очі усім капітанам і майорам міліції (Загреб., День.., 1964, 352); — Одіссею, ніхто, подивившись на тебе, не може За ошуканця вважати тебе чи дурисвіта (Гомер. Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 201).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ОШУКАНЕЦЬ, -нця, ч., розм. Те саме, що обманщик.

Ілюстрації