Очунювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:31, 21 листопада 2017; Aasakhniuk.if17 (обговорення • внесок)
Очунювати, -нюю, -єш, сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Г. Барв. 195. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Рудч. Ск. І. 133. Оце трохи очуняв, а то було так придавило, що трохи не вмер, кобиляче молоко п’ю. Верхнеднѣпр. у. Сивилла трохи очуняла. Котл. Ен. III. 15.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках