Охотка

Охо́тка, -ки, ж. = Охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикамукраїнцям. О. 1862. ТІ. 84.

За українським словником охотка те саме, що й полювання, охота. Це слово має декілька значень:

1. Бажання, прагнення або схильність до чого-небудь.
2. у знач. присудка, кому, з інфін., розм. Є бажання, хочеться. 
3. с. г. Період тічки, прагнення до парування у самиць. Тічка у свиней триває 3-4 доби, охота ж настає приблизно через добу після прояву перших ознак тічки.

Прислівʼя:  Без охоти нема роботи, була б охота,піде на лад усяка робота,  поперед охоти зайця не лови.

Етимологія:

Від охотка, охо́та, охі́тний, охі́ть, охі́ч, охо́титися, охотли́вий, охо́тний, охо́тник, охотува́тися, охо́цький, охо́чий.