Обкурювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:58, 29 квітня 2024; Mokotenko.fshn23 (обговорення • внесок)
Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі сучасність|підрозділ=Факультет суспільногуманітарних наук}}
