Шморгати

Шморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Висмоктувати рідину із носа: "Малюк шморгав носом і витирав його хустинкою." "Шморгати носом в громадських місцях негарно." 2) Швидко й невиразно говорити: "Він шморгав носом і щось незрозуміле говорив." "Діти шморгали й хихикали, коли вчителька вийшла з класу." 3) Швидко й недбало їсти: "Він був голодний і шморгав їжу, не звертаючи уваги на оточуючих." "Не шморгай, їж акуратно!"

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ШМО́РГАТИ у сполуч. зі сл. н іс. З шумом утягувати носом повітря. Приклади що. Обчищати щось (перев. стебла рослини від листя), смикаючи рукою. кого, що. Ударяти, бити по кому-, чому-небудь (про щось еластичне, гнучке). Приклади чим. Просовувати що-небудь крізь щось.

1. Словник української мови в 11 томах (СУМ-11):

Шморгати, -аю, -єш, недок., перех. і неперех. 1. Швидко й недбало кидати щось сюди й туди. 2. Недбало, поспішно робити щось, штрикати, мацати, обшукувати. 3. Недбало, поспішно писати, малювати.

2. Словник.ua:

Шморгати, -аю, -єш, недок., перех. і неперех. 1. Швидко й недбало кидати щось сюди й туди. 2. Недбало, поспішно робити щось, штрикати, мацати, обшукувати. 3. Недбало, поспішно писати, малювати. "Він шморгав камінням у річку, не звертаючи уваги на оточуючих." (О. Уляненко) "Діти шморгали сніжками один в одного, сміючись і галасуючи." (Леся Українка) "Вона шморгала сумку на стілець і впала на ліжко, виснажена втомою." (І. Нечуй-Левицький)

"Тіні забутих предків" М. Коцюбинського: "Він шморгав гілки дерев у різні боки." "Солодка Даруся" М. Матіос: "Вона шморгала сумку на стілець і впала на ліжко." "Забіг" Ю. Андруховича: "Він шморгав погляд на годинник, час невблаганно йшов."