Лакомо

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:29, 24 квітня 2024; P.kyriienko (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Лакомо, нар. 1) Соблазнительно, заманчиво. 2) Алчно, жадно. 3) Усердно. Підважуй дрючком лакомо (лакомки). Черк. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЛА́КОМО - робити щось із захватом, задоволенням рідко, розм. Присл. до ла́комий

Ілюстрації

Лакомо 12.12.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

ЛА́КОМИЙ, а, е, розм.

1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний, ласий; // перен. Який може дати певне задоволення, вигоду і т. ін.; привабливий, спокусливий. Гроші — лакома річ (Номис, 1864, № 1374). Лакомий кусок (кусочок, шматок, кусник і т. ін.): а) дуже смачна їжа. Був [пан Темницький] подібний до гладкого кота, що, розкішно муркотячи, пасе очима якийсь лакомий кусник (Іван Франко, II, 1950, 292); б) що-небудь принадне, спокусливе. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, В Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Євген Гребінка, I, 1957, 70).

Джерела та література

Взяв [Гьоргій] кварту з водою і пив так лакомо, що чути було булькотаннє [булькотання] води в гортанці (Стеф., І, 1949, 159).

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 439.