Жирун

Жирун, -на, м. Шалунъ. Той, хто поводиться несерйозно, пустує, забавляється. [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав — до штабу…

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЖИРУН, -а, ч., розм. 1. Той, хто поводиться несерйозно, пустує, бавиться. 2. Птах, звір, риба, які знаходяться у місці годівлі. 3. мисл. Тварина, птах або риба, які добувають їжу, пустуючи та гуляючи. ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК,

ЗБИТОЧНИК[ЗБИТОШНИК]розм.,ШИ́БЕНИКрозм.,ЖИРУ́Нрозм.,ПОСТРИБУ́Нрозм.,ШАЛАПУ́Трозм.,ШАЛАПУ́ТНИКрозм.,ШКО́ДАрозм.,ХАЛАМИ́ДНИКрозм.,ПАЛИ́ВОДАпідсил. розм.,ПАЛИ́СВІТпідсил. розм.,ГАРЦІВНИ́Кдіал.,ШАЛИВІРдіал.,ГАЙДАБУ́РАдіал.,ГАЛАБУ́РДНИКдіал.Стрибали отак пустуни, стрибали - і ввечері Юрко вже ледве доліз скоцюрблений до хати (П. Козланюк); Збиточник повторив слова професора, наслідуючи його інтонацію (О. Кобилянська); [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (П. Воронько); - Здоров, Толю! - термосав за плечі дико радий шалапут [Івашко]. - Прокинься! (Я. Качура); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! (С. Васильченко); - Зараз стрельнем по вороні, халамидники малі! (Б. Олійник); Такий уже він паливода - здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої юнацькі роки, коли він також був такий шаливір та веселун (Григорій Тютюнник); Дозорці вважали йогоза непосидющого галабурдника (І. Франко).

Ілюстрації

Медіа

https://youtu.be/NwuV3W4oFVU?si=_czi_mrkD_WZWSR8