Туртус
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:02, 19 квітня 2024; P.kyriienko (обговорення • внесок)
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
Сучасні словники
ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ
Туртус — гомін, шамотнява
Ілюстрації
|
|
|
|
