Гила

Гила, -ли, ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ. Ив. 13.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ГИЛА, и, ж., діал. 1. Грижа. - Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене - гила (Мик., II, 1957, 286); Його [лікаря] затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка, ліквідувати пахову гилу (Смолич, І, 1958, 161).

2. рідко. Гилка. Той читав урок, той реготався, той кричав: «Давай у гили грати» (Мирний, IV, 1955, 112).

3. виг., у знач. присудк. сл., розм. Уживається на означення швидкого руху, швидкої дії. - А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили. Потім загляділи [нас] - палиці на плечі і - гила навпростець поміж вербами (Головко, І, 1957, 222).

Ілюстрації

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B8