Оглав
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:37, 24 квітня 2024; P.kyriienko (обговорення • внесок)
Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках О́ГЛАВ, у, ч., заст.
1. Зміст.
2. Заголовок. Позолочений оглав горів на сонці: "Декларація прав вільної людини й громадянина" (Кач., II, 1958, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 614.
Ілюстрації
.jpg)
|
|
|
|
