Оглав

Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.

Зміст

Тлумачення слова у сучасних словниках О́ГЛАВ, у, ч., заст.

1. Зміст.

2. Заголовок. Позолочений оглав горів на сонці: "Декларація прав вільної людини й громадянина" (Кач., II, 1958, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 614.