Рукодайний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:52, 24 квітня 2024; S.horbatiuk (обговорення • внесок)
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
РУКОДАЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні).
Рукодайний слуга - вірний слуга. Я був рукодайним слугою пана воєводи Острозького, я знаю його наміри (Ле, Наливайко, 1957, 46); Рукодайний холоп - кріпак, який перебуває у договірних відносинах з поміщиком. Князь Ружинський на нього, як на холопа рукодайного, покрикує (Ле, Хмельницький, І, 1957, 92).
Зміст
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мовиСловник української мови
