Запʼяток
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:01, 16 квітня 2024; Aimohylnytska.fsm23 (обговорення • внесок)
Зап'яток, -тку, м. Тыль пятки (вь ногв), задникь, закаблучье (обуви). НВолын. у. Гол. Од. 15. (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із пʼять: «Тютю! бери! рви за запʼяток!» Усі гуртом на них кричать. Алв. 78. Ум. Запʼяточок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько запʼяточки. Чуб. ІІ. 95.
