Бідкувати

Бідкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Шевч. II. 12. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Шух. І. 199.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БІДКУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко. Тужити, уболівати, клопотатися. А той.. Все храми мурує; Та отечество так любить. Так за ним бідкує. Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. (Шевч., І, 1951, 239); По дорозі він уже бідкував, що будова ще аж через тиждень має бути готова (Фр., V, 1951, 382).

Ілюстрації