Близня

Близня, -няти, с. 1) Ребенокъ близнецъ. 2) мн. Близнята. Двойни. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286. 3)мн. = Близнюк 4. а. Kolb. І. 51. Ум. Близнятко, близняточко. ЗОЮР. І. 34.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БЛИЗНЯ1, і, тільки одн., ж. Близнята. Дружина його народила близню (Ю. Янов., Мир, 1956, 133). БЛИЗНЯ2 див. близнята. БЛИЗНЯТА, ят, мн. (рідко одн. близня, яти, с.). 1. Діти, що одночасно народилися в однієї матері. Сю ніч будуть в Україні Родиться близнята (Шевч., І, 1951, 302); Залишає на плем'я маток та баранців, що народилися в числі близнят (Соц. твар., 2, 1956, 62);

• Образно. Краса і думка, дві сестри-близнята. Давно на морі людському пливли (Рильський, II, 1946, 7);

• У порівн. Сосни стояли стрункі, схожі одна на одну, мов близнята (Збан., Над Десною, 1951, 33).

2. перен. Про дуже схожі між собою або з'єднані однакові предмети. Для того [щоб не перекидалися] зв'язують докупи два або три човни.. Ці два човни-близнята дуже схожі на пару довгелецьких калош, зв'язаних докупи (Н.-Лев., II, 1956, 416).

Ілюстрації