Житець

Житець, -тця, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. Мир. Пов. І. 127. 2) Раст. Bromus mollis L. Ан. 71. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу копець. Ном. № 10138.

Тлумачний словник

Те саме, що жи́тель. Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує. (Панас Мирний) Представники мистецтва і вчені раділи, що Адріан справді був філософом, всебічним житцем, з кожним говорив його мовою, бо знав тих мов багато. (Н. Королева) Влади тюремний наш житець Ні трішки не любив. (І. Багряний)

Ілюстрації

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fsynonimy.info%2F%25D0%25B6%2F%25D0%25B6%25D0%25B8%25D1%2582%25D0%25B5%25D1%2586%25D1%258C&psig=AOvVaw1-IHXvSYQc9N5qQ7zjmH3W&ust=1713204865527000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBIQjRxqFwoTCIja8_WnwoUDFQAAAAAdAAAAABAE