Оженити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:50, 2 жовтня 2018; Omliukhnych.ij18 (обговорення • внесок)
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Нп. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27. ((Subst:Шаблон:Словник))
((ВСРб1-18 4о.д))
