Заборсувати

Заборсувати, -сую, -єш, сов. в. забо́рсати, -саю, -єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку) напр. волоками од постолів заборотують на ногах капці. Гол. Од. 67. Коси заборсані в мичку, немов жінка збіралася сховати їх під очіпок та зав’язала на тім’ї, а вони й розсипались. Мир. ХРВ. 180. Вообще перепутывать, перепутать (нити). Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер росплутувати? Харьк. г.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБОРСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБОРСАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. Зав'язувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.); // Заплутувати. Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер розплутувати (Сл. Гр.); * Образно. Усі вони [шинкарі] добрі, як сплять, а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирвався... (Мирний, І, 1949, 270).

2. тільки док., неперех. Задригати або швидко захитати чим-небудь. Ускочила [Солошка] у круг, як божевільна, замахала руками, заборсала ногами (Мирний, І, 1954, 55); Заборсав [хлопець] ногами, руками, головою, коліньми, закричав, заверещав (Довж., І, 1958, 409).

ЗАБО́РСУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАБО́РСАТИ, аю, аєш, док. що. Зав'язувати, стягати, переплутуючи (мотузку, канат і т. ін.). Те саме, що заплу́тувати 1, 2. тільки док. Задриґати або швидко захитати чим-небудь.

Ілюстрації